волоцюга — и, ч. і ж., зневажл. 1) Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. || Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. || жарт. Про того, хто… … Український тлумачний словник
волоцюга — іменник чоловічого або жіночого роду, істота зневажл … Орфографічний словник української мови
ґавабунда — волоцюга … Лемківський Словничок
драб — Драб, драбуга: голодранець [52] босяк, голодранець, ледащо [III] голодранець, здоровило [4] голодранець, ледащо, злодій [17] голодранець, ледащо, злодюга [VI] голодранець, обірванець [XI] голодранець, босяк, ледащо [II] голодранець, також:… … Толковый украинский словарь
батяр — Бетяр, батяр: босяк, волоцюга [IV,XII] гультяй, волоцюга [4;5;7;10;21;52] … Толковый украинский словарь
драбуга — Драб, драбуга: волоцюга, ледар [5;7] волоцюга, пройдисвіт [20] голодранець [52;VII] голодранець, гультяй [44 2] голодранець, здоровило [4] каналія, прохвост [XIX] Там представлено того драбугу агента, про якого тут мова, ось якими цифрами: «В р.… … Толковый украинский словарь
архаровець — рівця, ч., лайл. Бешкетник, босяк, волоцюга … Український тлумачний словник
байдур — а, ч., зах. Волоцюга, бабій … Український тлумачний словник
блудяга — и, ч. і ж., діал., зневажл. Волоцюга, бродяга … Український тлумачний словник
вагабунд — а, ч. Бродяга, бурлака, волоцюга … Український тлумачний словник